Методичні рекомендації щодо написання випускних робіт

Курси підвищення кваліфікації педагогічних кадрів – основна форма навчання, яка забезпечує взаємодію всіх складових системи неперервної педагогічної освіти, розкриває слухачам шляхи використання теоретичних знань у  практичній діяльності з метою удосконалення професійної майстерності.

В основу змісту та організації курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників покладено такі нормативні документи: Закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, «Про передвищу освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні.

Педагогічні працівники навчальних закладів Івано-Франківської області залучаються до післядипломної педагогічної освіти через створену систему різноваріативних форм навчання в Інституті післядипломної освіти та довузівської підготовки ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Навчання на курсах здійснюється за навчальними планами та програмами, які складено на підставі типових навчальних планів Міністерства освіти і науки України й Міністерства ультури, молоді та спорту.

Важливим засобом засвоєння змісту програм підвищення кваліфікації у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, є самостійна навчальна діяльність слухачів, яка організовується і всебічно забезпечується при будь-якій формі навчання, на всіх етапах підвищення кваліфікації. Відповідно до навчальних планів курсів підвищення кваліфікації викладачів підсумковою формою самостійної навчальної діяльності слухачів є підготовка та захист випускних творчих робіт.

Випускна робота є однією з форм самостійної творчої навчальної діяльності педагогічних працівників. Вона спонукає вивчати науково-методичну літературу, нормативні документи та передовий педагогічний досвід, сприяє формуванню компетентностей  по роботі із літературою, вчить аналізувати теоретичні і фактичні дані практичного досвіду. Випускна робота є не лише певним етапом в оволодінні науковими знаннями, але й передбачає оволодіння навичками дослідницької роботи з використанням набутих знань.

  1. Загальні положення

Випускна робота – це результат самостійної навчальної діяльності слухача курсів підвищення кваліфікації, у процесі якої він узагальнює, оновлює та розширює набуті теоретичні знання, удосконалює свої практичні уміння з обраної теми, впроваджує інноваційні педагогічні та виробничі технології, набуває досвіду дослідницько-творчої роботи, обґрунтовує модель власної діяльності, її результативність тощо.

Педагогічні працівники, які перебувають на курсах, обирають форми випускної роботи відповідно до своїх нахилів та уподобань, які відповідають проблематиці курсів та вимогам до їх оформлення.

Слухачам курсів підвищення кваліфікації надається право написати випускну роботу з будь-якого блоку навчально-тематичного плану:

1)     соціально-гуманітарний (правознавство, філософія, соціологія);

2)     теорія та методика фахової дисципліни ;

3)     психологія;

4)     педагогічна інноватика.

Слухач самостійно обирає тему випускної роботи або може продовжити роботу над дослідженням, керуючись професійними інтересами, актуальністю проблеми для його закладу. Слухач може запропонувати власну тему, яка є актуальною й цікавою для нього.

Підготовка та захист випускної роботи є необхідною умовою для отримання свідоцтва про підвищення кваліфікації слухачів курсів.

  1. Мета та основні форми випускної роботи

Метою виконання випускної роботи є підвищення рівня теоретичної та методичної підготовки педагогів, систематизація та поглиблення їх теоретичних і практичних знань з обраної теми, удосконалення або набуття досвіду самостійної творчої роботи, розвиток навичок самоосвіти.

У результаті виконання випускної роботи слухачі мають вдосконалити вміння та навички:

  • самостійної роботи з науково-методичною літературою та науковою інформацією;
  • систематизації та узагальнення знань, здобутих в результаті вивчення проблеми;
  • усвідомлення та презентації власного педагогічного досвіду або досвіду педагогічного колективу;
  • практичного володіння технологією експериментального дослідження;
  • формування теоретичних висновків та розробки практичних рекомендацій щодо їх впровадження в роботу навчальних закладів та установ освіти;
  • застосування наукового стилю у виконанні письмової роботи;
  • відповідного оформлення наукової роботи.

Випускна робота може бути представлена у формі:

  • творчої роботи;
  • опису власного досвіду;
  • авторського проекту;
  • представленні власних сайтів або блогів з аналізом вміщених у них матеріалів, які стосуються проблеми курсів. Педагогічні працівники, які обрали подібну форму роботи, подають керівникам курсів матеріали на електронних носіях.

Форми випускних робіт узгоджуються з керівниками курсів у перший день роботи курсів підвищення кваліфікації. Слухачам курсів надаються методичні рекомендації для індивідуального виконання випускної роботи.

Творча робота – результат вивчення актуальної для професійної діяльності педагогічного працівника проблеми, що визначена навчальними планами курсів підвищення кваліфікації.

Тема роботи обирається відповідно до навчально-тематичного плану курсів. Структура випускної роботи передбачає наявність титульної сторінки (1 сторінка), змісту роботи (1 сторінка), вступу (1-2 сторінки), основної частини (12-15 сторінок), висновків (1 сторінка), списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг випускної роботи повинен складати не менше 15 сторінок (без додатків).

Титульна сторінка містить основні відомості про роботу та її автора. Зміст роботи охоплює назву всіх розділів із зазначенням сторінки, на якій розпочинається розділ.

У вступі автор обґрунтовує доцільність вибраної ним теми, актуальність, значення для практичної діяльності автора, а також для розвитку науки чи освіти, перспективи її розвитку. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми, з чого й випливає актуальність теми. Потім формулюється мета дослідження, вказуються конкретні завдання, які мають бути вирішені відповідно до цієї мети (вивчити…, з’ясувати…, описати…, встановити… та ін.). Формулювання завдань необхідно робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення складатиме зміст розділів роботи.

Надалі формулюються об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес (явище), що породжує проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

У вступі подається також перелік використаних методів дослідження – інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети.

Основна частина повинна складатися з розділів, підрозділів чи параграфів, у яких повністю розкривається зазначена тема. Декілька розділів носять теоретичний характер, а решта – практичну спрямованість. Кожний розділ починається з аналізу даної частини проблеми і закінчується самостійними логічними висновками. У розділах основної частини слухачу роботи потрібно подати:

  • огляд літератури за темою, аналіз теоретичних досліджень, наукових даних, передового педагогічного досвіду з обраної проблеми;
  • основну ідею теоретичної розробки (з висвітленням того нового, що вносить педагог у розробку проблеми) та загальну методику експериментального дослідження (якщо воно проводилось);
  • особистий досвід, приклади з власної професійної діяльності щодо розв’язання даної проблеми;
  • сформульовані результати теоретичної (або експериментальної) розробки, виконаної слухачем;
  • узагальнення та оцінку отриманих результатів.

У заключній частині доцільно сформулювати стислі висновки за завданнями випускної роботи і пропозиції щодо їх практичного використання. У висновках підводяться підсумки, узагальнюються основні положення, викладаються найбільш важливі практичні результати, надаються практичні рекомендації, висуваються припущення щодо вдосконалення стану навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

Список використаних джерел, як правило, розміщується в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків на мові видання. При оформленні списку літератури крім автора та назви книги слід вказувати місце видання, назву видавництва, рік видання, загальну кількість сторінок або конкретні сторінки, звідки запозичені теоретичні положення чи методи дослідження.

Допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття виконаної роботи (плани, схеми, малюнки, фотографії, графіки, розрахунки, таблиці, копії документів, інструкції), доцільно включати до додатків.

Хоча перед педагогом не ставиться завдання зробити наукове відкриття, однак зміст випускної творчої роботи має відображати особистість автора. Вона може бути виявлена у відношенні до різних наукових теорій, положень, ідей, у оцінці їх перспективності і значення для практичної діяльності самого педагога, аналізі та формулюванні висновків. У роботі важливими є посилання на того чи іншого автора (не менше 2-3 на сторінці), чіткість переходу від теоретичних положень (ідей, теорій, понять) до власних міркувань і формулювання в кінці кожної частини роботи висновків.

Педагог повинен продемонструвати не просте знання теорії, а уміння творчо використовувати ці знання для дослідження реальних педагогічних проблем, тобто виявити дослідницький підхід до вивчення й пояснення проблемних життєвих ситуацій, які важко вирішити звичними способами.

Слухач зобов’язаний виявити достатню самостійність у розкритті теми (виключається дослівне переписування з робіт різних авторів). Зміст наукових праць творчо переробляється стосовно до теми роботи. Дослівні теоретичні положення чи дослідницькі методики, використані у роботі, наводяться з обов’язковим посиланням на джерело (у квадратних дужках після цитати чи тези вказується номер, під яким стоїть ця книга у списку використаних джерел). Наприклад: «У ряді досліджень [5,7,14,20] на різноманітному навчальному матеріалі вивчались особливості пізнавальної діяльності старшокласників», або: «В.Мухіна [42] підкреслює, що, сприймаючи предмети, «дитина орієнтується на їх окремі ознаки», або: «Автор розглядає методи і педагогічні умови особистісно-зорієнтованого виховання» [7,3].

У першому прикладі приводиться посилання на номери літературних джерел зі списку літератури, у яких розглядається дана проблема, у другому – конкретизація автора і джерела, у третьому – цитування автора з посиланням на сьомий номер у списку літератури і третю сторінку у цьому джерелі.

Слід запобігати перевантаженню роботи надзвичайно великою кількістю фактів, посилань, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Зміст завершеної випускної роботи повинен відповідати обраній темі, розробленому плану, поставленим завданням, сучасному науковому рівню розробки даної проблеми. Випускна творча робота має бути цілісним, логічно об’єднаним змістом, у якому один параграф є логічним продовженням попереднього. У ній мають бути чітко виражені: практична спрямованість; переконливість аргументації; стислість і точність формулювань, що виключає можливість неоднозначного тлумачення; конкретність викладання результатів роботи; наукова обґрунтованість висновків, рекомендацій і пропозицій, їх відповідність поставленим завданням.

Опис власного досвіду Опис власного досвіду має відповідати наступній структурі:

1 .Актуальність досвіду. Мова йде про обґрунтування необхідності створення даного досвіду з точки зору завдань поставлених державою перед школою (відповідальність соціального замовлення, суспільства) і вимог практики, проблем шкіл.

  1. Теоретична база досвіду. Це теоретичні ідеї і положення, які є обґрунтуванням його практичної діяльності.
  2. Новизна, провідна ідея досвіду. Це виділення головного, найбільш суттєвого в діяльності об’єкту досвіду, чим він відрізняється від інших.

4.Система педагогічних ідей, технологія діяльності вчителя. Це, власне, модель досвіду: його зміст, форми, методи, прийоми, засоби, види діяльності, які використовує вчитель для вирішення поставлених завдань. У цьому розділі слід відобразити послідовність дій вчителя і учнів, вибір форм роботи, поступовість використання основних прийомів, методів діяльності, які забезпечують високі результати. Які труднощі зустрічаються у процесі пошуку рішення існуючої проблеми, як їх подолати. Треба наводити характеристику умов, в яких формувався досвід. Навести приклади особливо яскравих подій.

  1. Наслідки, результативність досвіду. Вони можуть проявитись у вигляді певних кількісних або якісних показників, що підтверджують цінність, користь, значущість досвіду. Треба вказати також і перспективи в роботі вчителя.

Опис досвіду треба продемонструвати додатками: планами роботи, конспектами, розробками, схемами, таблицями, фотографіями, слайдами, відеозаписами і т.п. Вказати практичне застосування даного досвіду.

Оформлення педагогічного досвіду:

  1. Титульний аркуш.

Титульний аркуш містить дані, які подають у такій послідовності;

а)     повна назва відділу освіти, культури, методичного кабінету, інституту;

б)     тема досвіду;

в)     відомості про автора досвіду, адреса досвіду;

г)     рік оформлення досвіду (додаток 5 ).

  1. Інформація про автора (колектив). Інформація про автора сторінка після титульною.
  2. Зміст. Зміст розташований, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: перелік умовних позначень, послідовно перелічених назв усіх сторінок, які містять початок матеріалу. У змісті можуть бути перераховані і назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.
  3. Опис досвіду.

4.1.  Вступ, де коротко викладено:

–       актуальність провідної ідеї досвіду, оцінка сучасного стану проблеми, світові тенденції розв’язання поставлених завдань;

–       мета роботи над проблемою;

–       взаємозв’язок з сучасними науковими дослідженнями.

4.2.  Суть опису досвіду.

Суть досвіду – це виклад інформації про дослідження проблеми або розробка провідної ідеї досвіду, котрі є необхідними для розкриття сутності даної роботи.

Викладаючи зміст опису, матеріал поділяють на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або підрозділи і пункти. Кожен пункт і підрозділ повинен містить закінчену інформацію. В описі особливу увагу звертають на науково- теоретичне обґрунтування й методи роботи, подають інформацію про нові аспекти даної проблеми, які носять науково-дослідницький, експериментальний характер, розкривають нові докази або деталізують дослідження (розробка), педагогічні закономірності, на які спирається досліджуваний досвід по розподілу основних ідей і думок, що закладені в ньому. Основне призначення опису чи описуваного узагальнення – створити справжню реальну картину досвіду, показати конкретні зразки педагогічних напрацювань.

4.3. Висновки.

Висновки вміщують після викладання суті опису досвіду роботи, починаючи з нової сторінки.

У висновках надають оцінку одержаних результатів роботи або її окремого рівня урахування світових та вітчизняних тенденцій вирішення поставлених завдань, можливе використання результатів роботи, наукову новизну та соціальну значущість проблеми.

4.4.  Рекомендації.

Рекомендації вміщують після висновків, починаючи з нової сторінки. У рекомендаціях визначають подальші роботи, які вважають необхідними для більш глибокого вивчення проблеми, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження чи розроблення. Рекомендації повинні носити конкретний характер і бути повністю підтверджені даною роботою. За необхідністю рекомендації можуть спиратися на додаткові розрахунки, які наводяться у додатку.

4.5.  Додатки. У додатки можуть бути включені:

–       додаткові ілюстрації або таблиці;

–       матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, проміжні математичні докази, формули, розрахунки; протоколи випробувань; висновки експертиз, копія технічного завдання, програми робіт, методики, інструкції, описи комп’ютерних програм розроблених у процесі виконання робіт);

–       додатковий перелік джерел, на які не було посилань у досвіді, але які можуть викликати інтерес;

–       опис нової апаратури і приладів, які використовувались під час проведення експерименту, вимірів та випробувань;

–       бібліографічний опис публікацій.

Авторський проект

Алгоритм виконання авторського проекту передбачає наступну структуру:

  1. Назва проекту.
  2. Актуальність проблеми, наукове обґрунтування.
  3. Мета проекту.
  4. Завдання проекту.
  5. Етапи, термін реалізації проекту.
  6. Забезпечення проекту:

♦ науково-методичне;

♦ матеріально-технічне;

♦ критерії оцінки очікуваних результатів.

  1. Перелік основних заходів.
  2. Очікуванні результати.
  3. Система організації і контролю за ходом виконання.

Тематика проекту обирається викладачем з урахуванням нових освітніх завдань, педагогічних концепцій та парадигм, реалій сучасного життя, навчальної ситуації, інтересів і здібностей учнів (на основі діагностики) тощо.

Формами проекту можуть бути: навчально-методичний посібник, авторська програма (спецкурсу, факультативу, гуртка, виховного заходу); тематичні методичні розробки; методичний інструментарій педагогічного працівника щодо реалізації навчально-виховної проблеми. Проект оформляють з урахуванням його особливостей і змісту. Наприклад, він може бути оформлений у вигляді тексту та додатків: таблиць, діаграм, ілюстрацій або їх поєднань, інших матеріалів. Проект складається з двох частин: пояснювальної записки та комплекту текстового, графічного або ілюстративного матеріалу. Загальні вимоги до пояснювальної записки: чіткість та логічна послідовність викладу матеріалу, стислість та ясність формулювання творчого задуму проекту.

Критерії оцінювання творчого проекту:

–       актуальність обраної теми;

–       ступінь вирішення поставленого завдання;

–       ступінь самостійності розробки;

–       можливість використання в роботі установ освіти.

Обов’язковими ознаками проекту повинні бути науковість, авторська методика, власний підхід до розв’язання проблеми.

Представлення власних сайтів .Мета створення сайту. Сайт створюється з метою надання та обміну інформації про навчальний заклад, його діяльності у мережі Інтернет та сприяння інформаційної відкритості навчального закладу. Завдання сайту:

–  інформувати громадськість про діяльність закладу;

–  сприяти вихованню інформаційної грамотності школярів. Критерії:

При створенні сайту потрібно враховувати наступні критерії: оригінальність оформлення, зручність користування, інформаційне наповнення сайту, інтерактивність та динамічність, аналітика відвідуваності, частота оновлення.

Рекомендації щодо структури сайту навчального закладу:

Про нас

Методична робота Наші досягнення Новини

Інформація для педагогів та батьків Контакти

Співпраця (адреси ресурсів інших організацій) Вимоги до веб-сайту

  1. Контент:
  • якість анонсування подій та новин навчального закладу;
  • наявність умов вступу та навчання;
  • інформація про викладацький склад;
  • інформація для випускників;
  • опис проектів, над якими працює навчальний заклад;
  • опис навчальних предметів, розклад занять,
  • наявність віртуальної бібліотеки та зручність користування нею;
  • огляд додаткових послуг, які надає навчальний заклад (клубів, гуртків,

студій тощо);

  • наявність і доступність рубрики «контакти»;
  • наявність адреси, карти проїзду;
  • наявність інформації про дату створення сторінок.
  1. Зручність:
  • зручність елементів управління і меню, переходів, відкривання лінків;
  • читабельність інформації, дотримання належного стилю її викладу;
  • використання правильних заголовків та ключових слів;
  • легкість пошуку інформації;
  • простота і швидкість реєстрації у разі потреби;
  • наявність карти сайту;
  • інструменти зворотного зв’язку, наявність форумів, блогів, тощо;
  • можливість публікації коментарів під сторінками;
  • наявність послуг поширення посилань (через мережі типу Інтернет, Фейсбук та інші);
  • наявність версії сторінок “для друку”;
  • можливість відправки сторінок через е-mail;
  • можливість встановлення “ролей” для користувачів з наданням різних прав редагування сайту.
  1. Динаміка:
  • час створення сайту;
  • динаміка оновлення інформації;
  • активність на форумах, блогах;
  • наявність механізмів підтримки спільноти користувачів сайту;
  • наявність он-лайн зошитів;
  • дизайн та технічні показники (оригінальність та творчий характер; інноваційність і креативність; простота, вишуканість дизайну);
  • наочність і зрозумілість викладеної інформації;
  • час і швидкість завантаження сайту та додаткової інформації, що міститься у лінках;
  • потреба завантажувати додаткове програмне забезпечення для перегляду певної інформації;
  • грамотність викладу матеріалу;
  • популярність.

З.Технологія написання випускної роботи

При написанні випускної роботи доцільно дотримуватися певних організаційних етапів:

1)попередній вибір проблеми, теми;

2) затвердження теми випускної роботи;

3)     консультації з написання випускної роботи;

4) перевірка керівником випускної роботи, надання ним відгуку, письмової рекомендації до захисту;

5) рецензія на випускну роботу спеціаліста відповідної кваліфікації (при необхідності);

6) подача перевіреної (рецензованої) роботи в деканат.

Індивідуальний порядок написання випускної роботи передбачає:

  • визначення теми і мети роботи, усвідомлення обсягу і глибини розробки проблеми;
  • визначення об’єкту, предмету, завдань та методів дослідження;
  • складання змістовного і логічно-послідовного плану роботи;
  • вивчення літератури (монографій, навчально-методичних посібників, статей в журналах, наукових збірниках, нормативно-інструктивних документів тощо), Інтернет-ресурсів з проблеми;
  • підбір фактичного матеріалу на основі аналізу власного досвіду, вивчення досвіду інших педагогів чи творчих груп;
  • організація дослідницько-експериментальної роботи, аналіз та узагальнення результатів експерименту;
  • оформлення тексту роботи у встановлені терміни.

Психологічно виправдано починати писати випускну роботу з будь-якого місця (пункту плану), з найбільш зрозумілого для автора питання, по якому він готовий відразу висловитися достатньо змістовно й аргументовано. У процесі написання цього першого фрагмента роботи буде відбуватися подальше проникнення в суть проблеми, вибудовуватись зміст і логіка всієї роботи.

  1. Правила оформлення випускної роботи

Випускна робота має відповідати певним вимогам щодо оформлення.

1.Обсяг випускної роботи повинен бути таким, щоб у зміст роботи з потрібною достатністю ввійшли: теоретичні положення, фактичний матеріал, логічні висновки і практичні рекомендації. Орієнтовно, обсяг роботи повинен становити 20-25 сторінок. До загального обсягу не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки роботи, крім першої (титульної), підлягають нумерації, номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

  1. Робота подається до захисту в друкованому вигляді. Текст друкується на папері формату А-4 (210х297) з використанням шрифтів текстового редактора Times New Roman , кеглем 14, через 1,5 міжрядкових інтервали. Необхідно дотримуватись відповідних берегів на сторінці: зверху – 20 мм, справа – 10 мм, зліва – 25 мм, знизу – 20 мм.
  2. Титульний аркуш випускної роботи має бути оформлений правильно і містити:
  • назву відповідного міністерства;
  • назву вищого навчального закладу, в якому виконана робота;
  • назву інституту (кафедри), на якій виконана робота;
  • тему роботи;
  • відомості про автора (назва спеціальності та терміни навчання на факультеті підвищення кваліфікації, предмет, який викладає, місце роботи, прізвище, ім’я, по батькові);
  • місто і рік.
  1. План випускної творчої роботи повинен включати найменування усіх розділів, підрозділів і пунктів та номери їх початкових сторінок.
  2. Текст основної частини роботи може поділятися на розділи чи параграфи. Заголовки розділів виконують комп’ютерним набором великими літерами, а заголовки параграфів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Кожний розділ випускної роботи потрібно починати з нової сторінки.
  3. Список використаної літератури (монографій, підручників, посібників, статей) розміщується після висновків і оформлюється відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Оцінювання випускної (творчої) роботи здійснюється відповідно за такими критеріями:

–                 актуальність теми (рівень обґрунтування актуальності теми випускної роботи);

–                 розкриття теми (відповідність змісту роботи поставленим меті і завданням, використання інноваційних методів дослідження проблеми: проектування, моделювання та ін., цілісність і завершеність структури випускної роботи);

–                 професійна та практична спрямованість роботи;

–                впровадження результатів (теоретична цінність та прикладне значення отриманих результатів, наукова обґрунтованість висновків, рекомендацій і пропозицій, їх відповідність поставленим завдання);

–                 оформлення роботи.

Крім того, можна враховувати:

–                 електронну верстку;

–                 публікування розробок автора за темою роботи;

–                наявність реальних результатів впровадження розробок автора на регіональному рівні;

–                 розробку нормативних документів (планів, програм, положень тощо);

–                використання інформаційних ресурсів Інтернет (електронної бібліотеки, бази даних тощо);

–                 нестандартний (оригінальний) підхід до вирішення завдань дослідження.

  1. Порядок захисту випускних творчих робіт

Захист випускних творчих робіт – заключний етап підвищення кваліфікації слухачів, що передбачає презентацію та захист основних ідей роботи, висвітлення її актуальності, а також відповіді на запитання.

Захист випускних творчих робіт здійснюється комісіями, що створюються для кожної навчальної групи слухачів. До складу комісії входять голова, секретар і члени комісії з числа науково-педагогічних працівників кафедр, провідних спеціалістів або вчених. Захист відбувається у присутності комісії та всіх слухачів навчальної групи даної спеціальності.

До захисту випускних творчих робіт допускаються слухачі, які виконали всі вимоги навчального плану, весь обсяг робіт, подали випускні роботи в установлені строки.

Під час захисту кожному слухачу курсів надається можливість протягом 10 хвилин викласти зміст виконаної роботи. У виступі необхідно відобразити :

–       актуальність теми і педагогічну доцільність її розгляду,

–       мету, задачі, план (структуру) роботи,

–       сутність розробки проблеми в теорії і практиці;

–       методику виконання;

–       висновки і практичні рекомендації, можливість використання в практичній діяльності автора чи освітнього закладу;

–       відповіді на запитання та зауваження наукового керівника чи рецензента.

Авторові роботи необхідно бути готовим до дискусії під час захисту роботи, адже присутні мають право ставити запитання, а автор аргументовано і послідовно відстоювати основні положення роботи і свої погляди.

Результати захисту оголошуються у цей же день.

Зразок титульного аркуша

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Інститут післядипломної освіти та довузівської підготовки

 

 

 

 

 

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему

«_________________________________________________________»

 

 

 

 

 

Виконав: слухач курсів підвищення кваліфікації

за класом інструментів__________________

___________________________________

 

 

Івано-Франківськ 2020