Як підготувати дітей до конкурсу чи змагання
Участь у конкурсах та змаганнях змушує дитину хвилюватися, що може вплинути не лише на результат, а й на стан її здоров’я. Уміння долати труднощі й контролювати емоції – чи не найосновніші складники перемоги.
Тут недостатньо самих тільки знань чи навичок. Разом із сімейною і дитячою психологинею Ольгою Колесніковою-Чмель з’ясорвували, як допомогти дитині опанувати себе та які вправи стануть їй у пригоді. Ольга працює в EMDR-психотерапії (Eye Movement Desensitization and Reprocessing) — десенсибілізація та репроцесуалізація рухом очей — методі психотерапії, що ґрунтується на принципі самозцілення психіки.
«Перш ніж почати, дозволю собі дати пораду батькам. Не змушуйте дітей брати участь у змаганнях, якщо вони не хочуть. Це може стати травмівною подією, яка суттєво знизить їхню самооцінку. Вчіться любити дитину безумовно, незалежно від її успіхів чи поразок, – запевняє Ольга Колеснікова-Чмель. – Зважайте на психологічні особливості дитини, її характер та потреби. Можливо, зараз ваша дитина не хоче змагатися, і це абсолютно нормально. Можливо, захоче пізніше або не захоче взагалі – і це теж нормально. Варто уникати компенсацій власних бажань й укріплення самооцінки через успіхи дітей. Більш ефективно – самостійно втілювати свої мрії та плани».
Як допомогти впоратися з емоціями та труднощами під час конкурсу
На думку експертки, змагання й суперництво для деяких дітей можуть бути травмівними.
«Як травмотерапевт, я неодноразово стикалася у своїй роботі з випадками, коли людина має проблеми в дорослому житті через фіксацію на негативному досвіді суперництва в дитинстві», – розповідає психологиня.
І тут ідеться не про саме змагання, коли потрібно проявити знання, вправність чи силу, а про невміння впоратись із сильними емоціями через поразку. Тож батьки і вчителі мають допомогти дитині. Ось кілька методів, як саме.
1. Давайте дитині змогу самостійно вирішувати, чи брати участь у змаганнях та конкурсах. За її власним бажанням і готовністю. Пам’ятайте, що не кожна дитина має потребу змагатися й перемагати.
2. Не ставте ціль перемогти. До певного віку дитина емоційно ще не готова до такої відповідальності. А найосновніше у змаганнях – це участь і задоволення від процесу.
3. Не змушуйте дитину до суперництва та не соромте за небажання змагатися. А також не порівнюйте з тими, хто отримує задоволення від конкурсів. Дитина має відчувати, що її люблять і приймають просто так, а не за конкретні заслуги й перемоги.
4. Пояснюйте дітям зміст конкурсу. Він у тому, щоб надати старт для проявлення своїх талантів. А кожна дитина – талановита.
5. Під час конкурсу відзначайте та хваліть кожну дитину. Наприклад, можна нагородити всіх грамотами чи подарунками, а медалі за перші три місця віддати переможцям. У такому разі кожна дитина відчуватиме свою цінність та отримає позитивний досвід змагань.
Як поговорити з дитиною про мотиви участі
Психологиня пояснює, що з 8–10 років діти зазвичай розвивають внутрішню потребу та мотивацію до змагань. Тож насамперед важливо відштовхуватися від особистого запиту дитини й поговорити про мотиви.
«Кожен талановитий по-своєму та має власні “суперсили”. Хтось чудово малює, інший – грає на музичному інструменті, а ти – вправний/а в математиці. Ці таланти діти можуть проявляти (якщо схочуть) у безпечному просторі – на змаганнях. Там можна ділитись одне з одним своїми вміннями та навчатись одне в одного», – радить Ольга Колеснікова-Чмель.
Варто пояснити дитині, що відсутність бажання змагатися – це теж нормально.
«Я не змушуватиму тебе, якщо ти не хочеш. Можеш проявляти свої таланти в той спосіб і в тому просторі, де тобі буде комфортно. Для нас, батьків, важлива твоя внутрішня мотивація до участі в конкурсах. Тож ми не створюватимемо зовнішньої мотивації, обіцяючи купити щось чи навіть “заплатити” за перемогу в змаганні чи за найкращі оцінки у класі», – додає психологиня.
Як навчити дитину не зважати на конкуренцію
Важливо донести думку, що всі мають різні таланти, але вони однаково цінні. Така філософія життя дає дитині змогу відчувати власну значущість, а також поважати цінність інших дітей. Це і є здорова конкуренція – розуміння, що всім вистачить місця під сонцем.
Також батькам і вчителям потрібно порівнювати дитину з нею самою в минулому, а не з іншими дітьми. Тоді вона конкуруватиме лише з собою й бачитиме, як зростають її вміння, покращуються успіхи та здобутки. А участь у конкурсах має бути не за принципом «ти найкращий/а чи найгірший/а», а «наскільки в цьому конкретному просторі ти зміг/змогла себе проявити».
Вправи для підготовки дітей до участі в конкурсах і змаганнях
Експертка поділилася досвідом своїх американських колег, який вона перейняла під час навчання на травмотерапевта.
Контрольні – у кілька етапів
Проведення контрольних робіт і зрізу знань у кілька етапів знижує тривожність і страхи про те, що не вистачить часу. Також дитина краще зможе показати свої знання.
Техніка емоційної свободи (EFT) через дотики
Техніка емоційної свободи (Emotional Freedom Technique) – техніка тапінгу, тобто дотиків, які почергово стимулюють ліву та праву півкулі мозку. Дітям можна пропонувати спрощений варіант вправи: схрестити долоні в «метелик», покласти їх на груди та почергово простукувати правою і лівою долонею, проговорюючи свій страх:
- «Навіть якщо я не встигну зробити всі завдання, я себе приймаю»;
- «Навіть якщо я не впораюся, я себе приймаю»;
- «Навіть, якщо я боюся, я себе приймаю».
Таку вправу для заспокоєння варто проводити за кілька хвилин перед контрольними, екзаменами чи змаганнями.
Також можна зробити тапінг через простукування по визначених точках – від голови до грудей. Дитина почергово простукує пальчиками маківку, біля брів, під очима і т. д. Водночас потрібно промовляти: «Навіть якщо я не впораюся, це нормально»; «Навіть якщо я боюся, я себе приймаю».
Ця техніка також допомагає знизити напругу та страх і подолати неприємні емоції.
Метод заземлення
Дитині слід стати й міцно обпертися на ноги, а потім зробити дихальні вправи. Глибоке дихання насичує мозок киснем і допомагає заспокоїтися та опанувати себе.
Техніка усвідомленості (mindfulness)
Попросіть дітей заміряти рівень їхнього стресу: «Наскільки ви боїтеся і вам некомфортно зараз?» Нехай відчують стан свого тіла, а потім переведуть увагу на довкілля, відповівши на запитання:
- Що я бачу навколо себе?
- Що я чую?
- Які запахи відчуваю?
- Як я дихаю?
- Що я відчуваю на дотик?
По завершенні вправи дітям слід повторно «виміряти» рівень свого стресу, він має знизиться.
Вправа «Подумки про приємне»
Попросіть дітей уявити, що хорошого і приємного буде після конкурсу (контрольної, олімпіади тощо). Нехай поділяться одне з одним своїми думками.
Вправа «Безпечне місце»
Запропонуйте дітям заплющити очі й уявити, що вони в безпечному для них місці. Якщо їм важко перемкнути уяву, пофантазуйте разом: «Уявіть залиту сонцем галявину… Поруч із собою – улюблену тварину. Що ви зараз відчуваєте?»
Анастасія Пасічна, журналістка проєкту «Навчаємось разом: дружня школа».
Матеріал створено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.